Україна переживає переломний момент своєї історії. Українці дивляться на Захід і прагнуть до європейських стандартів: прав людини, демократії, верховенства права, новітніх технологій, економічного процвітання, розвинутої медицини. Але сьогодні мало хто згадує про те, звідки походять феномени західної цивілізації. Нічого не з’являється нізвідки, і прогресивний світ має свої витоки, які сягають 1517 року, коли німецький чернець Мартін Лютер прибив 95 тез до брами собору у Вітенберзі. То був поворотний момент європейської історії, коли цілі народи переживали справжнє покаяння перед Ісусом Христом. Це пробудження принесло з собою переміни в усі сфери життя людини через п’ять основних проповідей, які проголошувалися реформаторами…
Україна повинна взяти за основу християнські принципи, які сформували сучасну Європу. Тому історія Реформації — це посібник для реформ. Християни повинні зрозуміти свій потенціал і запропонувати українському народові свої рецепти подолання системної кризи.
Українці теоретично розуміють, що справжні зміни можуть початись лише з середини — з серця окремих індивідів. Вони, як ізраїльський народ, що вийшов з рабства, але не ввійшов в обіцяну землю, в якій є бажані плоди: громадянське суспільство, ефективна демократія, економічне процвітання, верховенство права, свободи і пошана особистості. Де є дорога туди і як її знайти? Чому вище названі соціальні феномени народились саме на Заході, точніше, в деяких західних країнах , а в інших частинах світу не з’явилися або не прижилися? Це випадковість чи результат кліматичних або інших чинників?
Старозавітний пророк так звертається до ізраїльського народу: «Так говорить Господь: На дорогах спиніться та гляньте, і спитайте про давні стежки, де то добра дорога, то нею ідіть, і знайдете мир для своєї душі!» (Іер.6:16). Історія — це інтерпретація минулого заради майбутнього. Історія повна доріг і дороговказів, які можуть відкрити секрети майбутнього успіху. Немає сучасності без минулого і майбутнє теж визначається процесами і фактами, народженими в історичному процесі. Тут виникає ще одне запитання: що рухає історичним процесом? Карл Маркс стверджував, що буття визначає свідомість. Безумовно, так є, але історія Заходу яскраво свідчить, що свідомість набагато більше визначає буття, ніж буття свідомість.
Звісно, спосіб мислення і систему цінностей визначають побутові умови життя людини, але набагато більше побутові умови формуються вірою, цінностями і мисленням людей. Особливо яскравим доказом цієї «антимарксистської» парадигми є історія Реформації. Ця історія більше доводить правдивість біблійного світогляду, який наголошує на первинності духовного аспекту над матеріальним.
Євангелія від Івана починається зі слів: «На початку було Слово і все через Нього стало і Слово стало тілом» (Ів.1). Біблія вчить, що благополуччя народів залежить від того, наскільки вони живуть згідно з Божими заповідями. «Якщо дійсно будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконання всіх Його заповідей, що я наказую тобі сьогодні, то поставить тебе Господь, Бог твій, найвищим над усі народи землі. І прийдуть на тебе всі оці благословення, і досягнуть тебе, коли ти слухатимешся голосу Господа, Бога свого…» (Повт.Зак.28:1,2). Але ця закономірність має і зворотну сторону: «Якщо не будеш слухати голосу Господа і підеш вслід інших богів… прийдуть на тебе прокляття…».
Щоб переконатись в істинності цих закономірностей, достатньо порівняти рівень життя в Північній, Південній та Східній Європі, Північній та Південній Америці, Південній та Північній Кореї. Країни, які прийняли Реформацію, на порядок перевершили за економічними і іншими показниками країни, які її відкинули, обравши різні варіанти гуманізму.
Чим є Реформація? Реформація — це духовно-суспільний рух, що почався з виступу німецького ченця Мартіна Лютера. В 1517 році він виразив свій протест проти деформації біблійної істини в римо-католицькій церкві того часу. Мартін Лютер, як і наступні реформатори після нього: Філіп Меланхтон, Жан Кальвін, Урліх Цвінглі, Джон Нокс, — виступав за повернення церкви до біблійних принципів, від яких середньовічна церква протягом віків відійшла.
Реформація — це ідея, яка полягає в поверненні християнства до біблійної істини. Поняття «Реформація» в своєму корінні має слово «форма», тобто образ. У Біблії читаємо, що Бог створив людину за своїм образом і подобою.
Творець, який є Автором всієї дійсності, дав певні стандарти для будь якої реальності: не тільки для особи і церкви, але також для суспільства. Ця початкова форма-образ втрачається під впливом гріха. Гріх створює деформацію людини, церкви і суспільства.
Приставка «ре» говорить про повернення до початкової форми. Реформація є рухом, який намагається побачити всі сфери життя з біблійної точки зору, а не лише релігійну сферу. Таким чином, Божі принципи впливають не тільки на спасіння душі, але й на суспільну сферу життя: культуру, економіку, політику. Саме тому Реформація є і духовно-суспільним явищем, яке докорінним чином змінило західну цивілізацію, а через неї і весь світ.
Реформація займає центральне місце в історії світу. Як сказав Гегель, вона є «сенсом історії нового часу».
Мартін Лютер і інші реформатори проповідували ідеї, наново відкриті у Біблії. Серед них є п’ять найбільш важливих євангельських істин, які не тільки преобразили життя окремих особистостей, але мали неймовірно великий вплив на хід історії світу.
Джерело: c4u.org.ua
